-
1 необхідні засоби існування
-
2 засоби до існування
Українсько-англійський юридичний словник > засоби до існування
-
3 support
1. n1) підтримка, допомогаto get (to obtain) support — діставати підтримку
to speajc in support of smth. — підтримувати щось, виступати на захист чогось
2) опора, підпора, оплотto be smb.'s support in old age — бути чиєюсь опорою в похилому віці
3) засоби існування4) годувальник (сім'ї)5) тех. опорний стояк; підпірка, підставка; супорт (верстата); кронштейн; штатив6) військ. підтримка7) військ. матеріально-технічне забезпечення8) військ. сторожова застава9) спорт. упорsupport aviation — військ. авіація підтримки
support echelon — військ. група прикриття, ешелон підтримки
2. v1) підтримувати, підпирати3) морально підтримувати; надавати сили4) військ. обслуговувати; забезпечувати5) захищати, сприяти, подавати допомогу6) підтверджувати, бути доказом, підкріпляти (теорію)7) витримувати, терпіти, зносити8) театр. грати другорядні ролі, брати участь в епізодах9) відігравати роль* * *I n1) підтримка, допомога2) опора, оплот; годувальник4) фінансове забезпечення, утримання5) забезпечення ( якої-небудь діяльності); вiйcьк. матеріально-технічне (, медичне) забезпечення ( logistical support)6) театр. актор або актриса на других або вихідних ролях7) жив. основа (матеріал, на який наноситься картина; полотно, дерево)8) вiйcьк. підтримка9) тex. опора; кронштейн; штатив; гipн. стояк; супорт, тримач10) cл.; вiйcьк. сторожова застава11) cпopт. упор ( гімнастика); наплив ( фаза опори в плаванні)12) eк. закупівля для підтримки цін (на c-г продукти), інтервенційна скупка ( price supports)II v1) підтримувати, підпирати2) допомагати, підтримувати ( матеріально); утримувати ( родину); вiйcьк. забезпечувати; обслуговувати3) здійснювати ( моральну) підтримку; надавати сил; cпopт. бути вболівальником4) захищати; допомагати, сприяти5) підтверджувати, бути доказом6) витримувати, виносити, зносити7) витримувати ( характер)8) театр. грати другі ролі, брати участь в епізодах9) eк. підтримувати на певному рівні (курси, ціни; шляхом скупки акцій) -
4 засіб
ч1) meansзасіб для інгаляції — inhalant, vapor
засіб для наркозу — anesthetic drug, general anesthetic
засіб захисту — means of defence, комп. protection frame, guard, guardian
засіб платежу — means of paying ( payment), instrument of payment
засоби пересування — means of conveyance, transport facilities
засіб судового захисту — relief, judicial remedy
засіб проти кліщів с.-г. — tickicide
2) ( ліки) remedy -
5 means
n(вжив. з дієсл. в sing і pl)1) засіб, спосібby fair means — чесними засобами, чесним шляхом
2) (вжив. з дієсл. в pl) багатство, достатки, статокby all means — а) будь-яким способом; б) за всяку ціну; обов'язково
by no means — ні в якому разі; аж ніяк
* * *[miːnz]n1) засіб, спосіб2) викор. з дiєcл. у мн. кошти, статок -
6 on
1. advна, до, далі, уперед1) місцеперебування, рух, напрям — далі, упередgo on! — ідіть далі!, продовжуйте
what is on today? — що йде сьогодні (в кіно, театрі)?
2) дія, робота3) надівання, натягування4) збільшення — на◊ and so on — і так далі
◊ he is a little bit on — він напідпитку
◊ they were on to him at once — вони відразу його розкусили
◊ he is always on to me — він завжди чіпляється до мене
◊ keep your hair on! — спокійно!, не хвилюйтеся!
2. prep — на, по, в, біля, коло, після, під час, у, з приводу, про, за, при, з, від, під, над, до1) місцеперебування — на2) рух по поверхні — по3) спрямованість руху — по, на, у, вto kiss smb. on the lips — поцілувати когось у губи
to pat smb. on the hand — погладити когось по руці
4) розташування поблизу або на межі — на, біля, коло5) частина світу — на6) час — у, в, на9) наявність з собою — у10) предмет розмов — з приводу, про11) умова, причина, підстава — з, за, при, у, в, на, підon that ground... — на тій підставі, що...
to congratulate smb. on smth. — поздоровити когось з чимось
to have smth. on good authority — узнати щось з достовірних джерел
13) спосіб дії, руху — по14) інструмент дії, знаряддя — на15) сфера діяльності, місце роботи — на, в16) перебування в стані — на, у, в, під17) зайнятість чимсь — на, у, зto send smb. on an errand — послати когось з дорученням
18) характер відносин — у, на19) засоби існування — на20) об'єкт дії, ставлення — над, доto work on smth. — працювати над чимсь
to be fair (unfair) on smb. — бути справедливим (несправедливим) до когось
21) надія, розрахунок — на, відto rely (count) on smb., smth. — покладатися (розраховувати) на когось, щось
to depend on smb., smth. — залежати від когось, чогось
22) приблизність, неточністьon account — внаслідок, через
on the one (the other) hand — з одного (іншого) боку
on the instant — відразу, негайно
* * *I a1) ближній, внутрішній2) cпopт. частина поля, на якій стоїть гравець з битою ( крикет)3) ефективний; діючий; який має силу4) обізнаний, знаючий; підходящий; пристойний5) цілком можливий, досяжний; легкийII adv1) указує назнаходження на поверхні чого-нпбудь; рух на поверхню чого-небудьto work on — продовжувати працювати; просування вперед- у просторовому е часовому значенні вперед; наближення до якого-небудь моменту до; віддалення- у просторовому е часовому значенні
4) указує на увімкненість або роботу механізму, приладу, системи- часто передається дієслівними префіксами в-, за-; the light is on світло горить5) указує нанадягання одягу або наявність її на кому-небудь, на натягування чохла в, на; передається дієслівними префіксами; нанесення чого-небудь на поверхню предмета в, на; передається дієслівними префіксами6) указує на напрямок на, доto head on (to) — мop. тримати курс (на)
7) кoм. указує на збільшення вищеand so on, — так далі
on and on — нескінченно, не перестаючи
III prepcome onl — ну, давай!, узяли!, почали!
1) у просторовому значенні вказує назнаходження на чому-небудь або на поверхні чого-небудь на; рух по поверхні по; спрямованість або місце прикладення дії на, в, у, по; місцезнаходження або положення біля або на межі чого-небудь на; в, біля; знаходження на такій-то річці (у географічних назвах) наStratford-on-Avon — Стратфорд-на-Ейвоні; частини світу на
2) у часовому значенні вказує наякий-небудь день, момент часу в, у, на; дату- передається poд. відмінкомon and after the 15th — починаючи з п'ятнадцятого ( числа) включно; частину дня в; передається орудним відмінком; послідовність подій після, по; з герундієм передається дієприслівником
cash on delivery — зі сплатою після доставки; одночасність подій під час; по
3) указує на наявність чого-небудь (при собі, з собою) у4) указує на предмет переговорів, суперечки, тему книги, лекції про, відносно, з ( приводу), на5) указує наумову на, за, при, в, підon the condition that — за умови, що; підставу, причину на, з, із, по, за, в, у; передається орудним відмінком
on account of — внаслідок, через
on suspicion — за підозрою; джерело з, за, по
on hearsay — з чуток; джерело доходу, предмет оподаткування з, із, на
6) указує наспосіб дії- передається прислівником (із субстантивованим прикметником)on a sudden — раптово; спосіб передачі по
on the telephone — по телефону; спосіб пересування в, на; разом з iм. передається прислівником
on horseback — верхи; опору на
7) указує наінструмент, знаряддя на; передається орудним відмінкомto cut one's finger on a knife — порізати палець ножем; паливо на
8) указує насферу діяльності, роботу в якій-небудь установі, у комісії на, в, у; перебування у складі, числі в, уon the programme y — програмі; знаходження в якому-небудь стані, положенні або на перебіг процесу на, в, у, при
on sick-leave — на бюлетені; зайнятість чим-небудь у даний час на, по, в, у, з, із
on business y — справі; у відрядженні
on duty — під час виконання службових обов'язків; на чергуванні; характер відносин в, у, на
9) указує назасоби існування на; передається орудним відмінком; предмети харчування на; передається орудним відмінком10) указує на предмет витрат на11) указує наоб'єкт дії до, на, над, для; передається дaв.; poд. відмінкамиto impose a fine on smb — накласти штраф на кого-небудь; особу або установу, на яку виписаний чек, куплені або замовлені квитки на; особу, яка зазнає неприємностей, відчуває біль
12) уживається післядієслів зі значенням покладатися, ґрунтуватися, впливати на, від; пpикм., дієприкм. мин. часу (у предикативі), указуючи на направленість інтересів на що-небудь, схильність до чого-небудь, рішучість- часто передається орудним відмінком14) указує на приблизність, неточність майже, біля, близько15) icт. указує на перехід у який-небудь стан16) у сполученняхon an /the/ average y — середньому
-
7 never quarrel with your bread and butter
syn: don't bite the hand that feeds youніколи не кидай заняття, що дає тобі засоби існування не дій всупереч своїй вигодіEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > never quarrel with your bread and butter
-
8 ӧкмеклик
(-ги) продукти на хліб К; заробіток, засоби існування Г, СЛ; ӧкмеклик амур тісто на хліб К; бу аллахтан саа верильди бу ӧкмеклик це тобі від бога шматок хліба, заробіток Г. -
9 Мальтус, Томас Роберт
Мальтус, Томас Роберт (1766, Рокері, Серрей - 1834) - англ. священик, економіст і демограф. Сформулював вічний закон природи про народонаселення, згідно з яким населення збільшується у геометричній прогресії, а засоби існування можуть рости лише в арифметичній прогресії. З "чимдалі меншою родючістю ґрунтів" рекомендував боротися шляхом регламентації шлюбів і регулювання народжуваності. Його сучасні послідовники, "неомальтузіанці", вказують на те, що природа "зводить рахунки" з людством за надмірне розмноження забрудненням, руйнацією навколишнього середовища, катастрофічним порушенням механізму зв'язку між природою і людиною, що врешті призвело до однієї з глобальних проблем сучасності.[br]Осн. тв.: "Дослід про закон народонаселення" (1798).Філософський енциклопедичний словник > Мальтус, Томас Роберт
-
10 maintenance
засоби до існування; аліменти; матеріальне забезпечення, утримання ( когось), утримання ( особи) на свої кошти; неправомірна підтримка однієї з сторін ( у процесі)- maintenance allowance
- maintenance claim
- maintenance contract
- maintenance obligation
- maintenance of acquired rights
- maintenance of discipline
- maintenance of family
- maintenance of law and order
- maintenance of order
- maintenance of secrets
- maintenance of social peace
- maintenance of the disabled
- maintenance of the status quo
- maintenance order
- maintenance payment
- maintenance pending suit
- maintenance proceedings
- maintenance regulations
- maintenance requirements
- maintenance responsibility
- maintenance security -
11 subsistence
n1) існування2) засоби для існування; прожиток; утриманняto derive one's subsistence from fishing — годуватися (жити) рибальством
subsistence allowance (money) — а) аванс (в рахунок заробітної плати); б) військ. продовольчі гроші; в) гроші на відрядження
* * *n1) існування; життя, живучість2) фiлoc. існування, буття; стан існування; властивості того, що можна осягнути логічно3) засоби до життя; їжа; утримання4) уродженість -
12 об'єкт
ОБ'ЄКТ ( від лат. objectus - предмет) - 1) Філософська категорія, що позначає будь-яку дійсну чи уявну, уречевлену чи ідеальну реальність у яка розглядається як щось зовнішнє у відношенні до людини та її свідомості і яка стає предметом теоретичної та практичної діяльності суб'екта. О. зазнає цілеспрямованого чи мимовільного діяння з боку суб'єкта, в результаті чого освоюється - перетворюється, пізнається, конструюється і пристосовується до потреб людини та суспільства. Особливою відмінністю О. є те, що він конституюється в процесі предметної діяльності людини. Тому будь-яка реальність актуалізується як О. лише у відношенні до суб'єкта. Актуальним О. є та частина природи, суспільства, зовнішнього та внутрішнього світу людини, яка безпосередньо чи опосередковано включається в індивідуальну чи суспільно-історичну практику. Реальність, що існує сама собою, виступає лише потенційним О. Принциповим означенням О. є те, що він незалежно від своєї матеріальної чи ментальної природи стає в опозицію до суб'єкта, що, у свою чергу, є необхідною умовою самого існування суб'єкт-об'єктного відношення. Зазнаючи діяння суб'єкта, О. протистоїть суб'єкту, чинить йому своєрідний опір і для свого освоєння вимагає відповідної затрати фізичних і розумових сил, належної організації предметної діяльності, застосування методів, що відповідають природі О., законам його розвитку та функціювання. Категорії О. і суб'єкта утворюють парну, біполярну категоріальну структуру "суб'єкт - О.", яка виражає сутність будь-якої людської діяльності. 2) О. у теорії пізнання виступає складовою пізнавального процесу, що характеризується як взаємодія О. і суб'єкта. Виділяють окремі різновиди цієї взаємодії: взаємодія О. і суб'єкта як предметних утворень, що впливають одне на одного предметним чином; взаємодія 0. й пізнавальних здатностей суб'єкта, в першу чергу відчуттів та мислення; відношення О. і засобів (методів) його освоєння; відношення О. і знання. В науковому пізнанні залежно від різновиду взаємодії і способу конституювання виокремлюють типи О.: а) За субстанційною основою та способами побудови - матеріальні О., що характеризуються уречевленістю та незалежністю від суб'єкта і його свідомості, напр., будь-яке природне тіло, що вступає в предметну взаємодію з суб'єктом; ідеалізовані О., що являють собою реально існуючі предмети і явища, реконструйовані через сукупність своїх істотних - у даному конкретному відношенні - властивостей при відволіканні від інших, напр., будь-яка модель (зокрема, планетарна модель атома), ген, геометричне тіло, ретроспективно відтворена історична подія. У цьому випадку одне й те саме природне тіло може виступати різними О., напр., вода як О. фізики і вода як О. хімії; ідеальні О., що сконструйовані через одну або декілька реальних властивостей, взятих у крайній формі свого вираження, напр., абсолютно чорне тіло, ідеальний газ, система, непрониклива для інформації. Вони в дійсності не існують, проте мають відповідний аналог у реальності. б) За способами виокремлення та подання в системі знання - емпіричні О., конституйовані засобами чуттєвого споглядання і зафіксовані в безпосередньому досвіді, напр., будь-який предмет або явище, подані в наочно-образній формі; теоретичні О., конституйовані засобами теоретичного мислення шляхом синтезу загальних властивостей безконечної множини різноманітних реальних предметів та явищ, напр., система, структура, біологічний вид, соціальна група, в) За способом побудови та рівнем віддаленості від реальної дійсності - конкретні О., що конституюються через велику, потенційно безконечну множину ознак та властивостей і в дійсності ідентифікуються як індивідуальні утворення, локалізовані в просторі та часі, напр., Дніпро, Всесвіт, укр. народ, цей художній твір, той електрон; абстрактні О., що сконструйовані засобами абстрактного мислення шляхом відділення загальних властивостей та відношень від їхньої уречевленості і перетворення їх у самостійну сутність. Ці О. не мають статусу реального існування, однак за певних строго визначених умов можуть інтерпретуватися за допомогою предметів і явищ реальної дійсності, напр., числа, алгебраїчні структури, багатомірний простір, фізична маса, цінність, ментальність. Між окремими типами О. не існує різкого розмежування, отже, одному й тому самому визначеному О. можуть бути притаманні окремі риси кількох типів - ідеалізованого, теоретичного, абстрактного, завдяки чому утворюються класи проміжних або суміжних О. Залежно від ступеня узагальнення, абстрагування та ідеалізації утворюються різні рівні 0., що характеризуються різним ступенем віддаленості від об'єктивної реальності аж до появи гіпотетичних О. типу гравітона, уявних О. типу тих, що фігурують у мисленому експерименті, віртуальних 0., що конституюються засобами інформаційно-комп'ютерного моделювання, операціональних О. типу псі-функції в квантовій механіці О. нтологічна ідентифікація таких О. є складною науковою і логіко-методологічною проблемою, що отримала назву проблеми фізичної реальності, або існування. Система О., з якою співвідноситься сучасне наукове знання, утворює багатоструктуровану в горизонтальному і вертикальному відношенні ієрархію, що визначається як онтологія науки. У функціональному відношенні всі типи О. мають однаковий статус, у пізнавальному— істотно різняться між собою. Існуючі версії теорії пізнання дають різні, інколи альтернативні витлумачення природи О., його місця в пізнавальному процесі. 3) О. у логіці - одне з основних понять логічної семантики, позначає будь-який предмет, на який спрямована думка, мислення, судження. О. логічного мислення можуть виступати речі та їхні властивості, відношення між речами та властивостями, властивості властивостей та властивості відношень безвідносно до їхньої матеріальної чи ментальної природи. Основною рисою їх є те, що вони стають значеннями логічних висловів, де кожному О. відповідає ім'я, а кожне власне чи загальне ім'я означає О. У формалізованих мовах система логічних О. та їхній характер, визначання умов їх існування задаються мовним каркасом. О. трактуються як значення логічних формул, пропозиційних, предметних та предикатних констант і змінних. Константи означають одиничні О., змінні - їхні сукупності, на яких реалізується певний предикат. У різних варіантах логічної семантики для характеристики онтологічного статусу О. та формування логічної онтології використовується ряд відомих підходів. Так, у теорії типів використовуються засоби логіки класів і реалізується ієрархічний принцип будови, в основі якої лежить сукупність індивідів, що приймається за нульовий рівень. Над ним нашаровуються класи індивідів, класи класів індивідів і т.д., тобто 0. 1-го, 2-го, 3-го,..., n-го рівнів В. ідповідно розробляються засоби розв'язання проблеми існування. В теорії О. Мейнонга виділення та фіксація О. досягається через вказування на переживання - відчуття, уяву, мислення, бажання. Семантика можливих світів вибудовує конфігурацію системи логічних О. на основі модальностей та поняття моделі.П. Йолон -
13 living
1. n1) засоби для існування2) (спосіб) життяplain living — скромне (просте) життя
3) харчі, харчування4) церк. бенефіція; парафія5) (the living) наші сучасники2. adj1) живий; що живе (існує); існуючий2) жвавий, активний3) дуже схожий, подібний; точний; вірнийliving rock — геол. порода у природному стані
living space — життєвий простір; амер. корисна площа
living unit — квартира (будинок) на одну сім'ю
* * *I [`liviç] n2) спосіб життя3) цepк. бенефіцій; парафія4) ( the living) світ живих; наші сучасникиII ['liviç] a1) живий; існуючий2) дуже схожий, точний; вірний ( натурі)3) живий, активний4) яскравий, соковитий ( про колір)6) гeoл. природний, натуральний; незайманий, неопрацьований -
14 bread
1. n1) хліб2) засоби для існуванняto make (to earn) one's bread — заробляти на хліб (на життя)
bread and wine — церк. причастя
bread buttered on both sides — повна забезпеченість, добробут
to know on which side one's bread is buttered — знати що до чого, бути собі на умі
half a loaf is better than no bread — присл. на безриб'ї і рак риба
2. vобкачувати в сухарях, панірувати* * *I [bred] n1) хліб; їжа2) засоби до існування; cл. гріш, грошіII [bred] vобвалювати в сухарях, панірувати -
15 crust
1. n1) кірка; шкуринка, скоринка (хліба)2) твердий верхній шар; наст3) мед. струп4) панцер (ракоподібних)5) геол. земна кора; поверхневі відклади6) осад, осадок (вина)7) розм. похмура, дразлива людина8) розм. зухвалість, нахабство9) перен. засоби для існуванняto crack a crust — жити, не знаючи нужди
2. v2) давати осадок (про вино)* * *I [kresl] n2) твердий поверхневий шар, кірка; наст3) мeд. струп, кірка4) панцир ( ракоподібних); щит ( черепахи)5) гeoл. земна кора; поверхові відкладення6) осад ( вина на стінках пляшки)7) похмура, дратівлива людина8) зухвалість, нахабністьII [krest] v1) покривати кіркою, корою; покриватися кіркою, корою2) давати осад ( про вино) -
16 livelihood
nпрожиток, засоби для існування; харчі* * *[`laivlihud]n -
17 sustenance
n1) засоби для існування2) харчування, харчі, їжаhow shall we get sustenance? — як (де) ми будемо харчуватися?
3) поживність4) підтримання; підтримка* * *n2) харчування, їжа; предмети першої необхідності; життєзабезпечення -
18 subsistence
n засоби для існування; прожиток; утримання- means of subsistence засоби до існування- minimum of subsistence прожитковий мінімум -
19 категорії
КАТЕГОРІЇ (грецьк. κατηγορία, від κατηγορεω - висловлювати) - найбільш загальні поняття тієї чи тієї галузі знання, філософії науки, що слугують для "скорочення" досвіду, знаходження предметних відношень, розчленування і синтезу дійсності. Зміст і функції К. були встановлені в працях Аристотеля, Канта, Гегеля. Аристотель розумів під К. родові висловлювання про буття, "а оскільки одні висловлювання позначають суть речі, другі - якість, інші - кількість, інші - відношення, інші - дію або сприйняття, інші - "де", інші - "коли", то відповідно з кожним із них ті самі значення має і буття". Перелічуючи К., Аристотель вдається до розділового "або": "Зі сказаного без будь-якого зв'язку кожне позначає або сутність, або "скільки", або "яке" і таким чином перебирає десять відомих К. В його тлумаченні К. - це висловлювання, які відбивають такі загальні (родові) властивості буття, за допомогою яких воно членується в мові і знанні на рубрики, що не зводяться одна до одної. Кант дослідив іншу функцію К.: він визначив їх як розсудкові апріорні поняття, які об'єднують, синтезують матеріал чуттєвості. Вони є гранично загальними "поняттями про предмет взагалі". Кант подав "таблицю К." дещо інакшу, ніжу Аристотеля: в ній відсутня К. сутності (бо сутність він вважав непізнаваною), простору і часу (вважав їх формами споглядання, а не поняттями); вдосконалено рубрику К. відношення, куди входять субстанція і акциденція, причина і дія, взаємодія; введено К. модальності (можливість - неможливість, існування - неіснування, необхідність - випадковість); до того ж, на першому місці у нього стоять не К. якості (реальність, заперечення, обмеження), як у Аристотеля, а К. кількості (єдність, множинність, цілокупність). Ці особливості кантівської таблиці К. пояснюються як властивостями його філософського вчення, так і розвитком математики і природознавства в Новий час. Гегель приписував К. обидві функції. У відомій тезі "категорія покладає буття у деякій визначеності як у границі" наочно виражена розчленувальна, рубрикаційна природа К. В той же час він наголошував їх синтетичний характер. При цьому синтез він витлумачував дещо інакше, ніж Кант. Гегель вважав, що не лише в науці, а й у житті користуються К.: тут вони постають як скорочення для виразу однорідних явищ, речей, подій, видів діяльності (війна, народ, море, тварина, Бог, любов і т. ін.), і як засоби для визначення і знаходження предметних відношень (причинність, взаємодія тощо). К. спочатку формуються несвідомо - в людській діяльності і відкладаються в мові. Свідомо їх досліджують філософи Н. а мовний характер К. переважно орієнтується західна філософія XX ст. В логічному позитивізмі (Карнап, Нейрат) К. розглядаються не як форми мислення чи свідомості, а як мовні структури; в аналітичній філософії (Строссон, Кернер та ін.) К. вважаються засоби і форми розчленування, класифікації речей і явищ, закладених у природній мові. В екзистенціалізмі замість традиційних К. мислення досліджені К. життя: турбота, страх, знеособленість (Man), гранична ситуація, екзистенція та трансценденція і т.ін., які постали як філософсько-антропологічні феномени - за їх складом і за тлумаченням притаманних їм функцій. Філософсько-антропологічний зміст К. відкривається у трьох напрямах. По-перше, без зазначених функцій К. людина не може оволодіти світом, а отже, неможливим було б і її життя. По-друге, філософські К. як найбільш загальні відбивають докорінну особливість людини, що відрізняє її від тварини, - здатність виходити за межі будь-якого конечного, обмеженого утворення, навіть за межі всього обмеженого разом, коли весь світ постає як наслідок якоїсь духовної істоти (Бога), абсолютної ідеї. В традиційній філософії така здатність позначалася К. безконечного, абсолютного, в сучасній - К. трансценденції. Конечне і безконечне раніше розглядалися як властивості речей, але вони ще більше - властивості людини, її свідомості, мислення, універсальної діяльності. По-третє, членування і поєднання дійсності в кінцевому підсумку веде до аналізу і синтезу найбільших, суттєвих відмінностей - протилежностей, таких як мислення і буття, конечне і безконечне, відносне і абсолютне, свобода і необхідність, існуюче і належне, дійсність та ідеал тощо. Суперечності цих К. кожна епоха, покоління, людина вирішують по-своєму, і єдино правильного їх вирішення немає, бо вони виражають певні (в т.ч. протилежні) позиції людини в світі, в житті, в свідомості. Сукупність таких протиріч становить основні питання (чи проблеми) і філософії, і людини - як її суб'єкта й об'єкта. Основним предметом сучасної філософії безпосередньо стала людина, а отже, і всі К. філософії мають перш за все антропологічний зміст.М. Булатов -
20 Ляйбніц, Готфрид Вільгельм
Ляйбніц, Готфрид Вільгельм (1646, Ляйпциг - 1716) - нім. філософ, вчений В. ивчав філософію та право в Ляйпцизькому ун-ті, математику в Ієнському. Після закінчення Ляйпцизького філософського ф-ту захистив у 1666 р. дис. "Про комбінаторне мистецтво", в кінці того ж року в Альтдорфі - дис. на ступінь докт. права. Л. створив першу обчислювальну машину, яка, крім арифметичних дій, могла добувати квадратні корені; після її успішної демонстрації у Парижі був обраний до Паризької академії, а в 1673 р. став членом Королівського тов-ва у Лондоні. Першу статтю про диференційне числення Л. опублікував у 1684 р., а про інтегральне - у 1686 р. Л. виступив ініціатором створення Академії наук у Берліні (1700), був обраний (пожиттєво) першим її президентом. Протягом життя Л. багато подорожував (певний час перебував у Франції, Англії, Італії, зокрема у Римі). Постійним місцем роботи Л. (від 1686 р. і до смерті) було опікування бібліотекою герцогів Ганноверських. Власна філософська система задумувалась і створювалась Л. як спроба синтезу досягнень античної, середньовічної та "нової філософії"; в історію світової філософської думки вона увійшла як завершення європейської філософії XVII ст. і як попередниця нім. класичної філософії. Основними імперативами раціоналістичної за своїм характером методології Л. постають універсальність і чітка доказовість філософських міркувань. Вихідними методологічними засадами, що уможливлюють дотримання означених імперативів, є наступні принципи буття і мислення: 1) несуперечливість будь-якого можливого або мислимого буття (закон суперечності); 2) логічна первинність можливого над дійсним (можливість незліченної множинності несуперечливих світів); 3) достатнє обґрунтування, що існує саме даний світ, відбувається саме ця подія, а не будь-які з можливих (закон достатньої підстави); 4) довершеність чи досконалість даного світу як достатня підстава його існування. Досконалість дійсного світу Л. розумів як гармонію сутності та існування Н. а відміну від попередніх мислителів, які вважали анахронізмом такі поняття античної та схоластичної філософії, як "ентелехія", "монада", "мета" (або кінцева причина) та "субстанція" (субстанційна форма), Л. залучає їх, докорінно переосмисливши, як основоположні і продуктивні засоби філософського пізнання. Першочергове місце тут належить поняттю "монада". Л. радикально відходить від ототожнення матерії і протяжності та тлумачення простору як субстанції (Декарт), позаяк такий підхід, на його думку, передбачає нескінченну подільність. Натомість він вводить поняття частки, наділеної силою (на тій підставі, що цього вимагають закони руху). Прості субстанції, або монади, не мають протяжності і тому не можуть ділитися іще на щось простіше; вони є осередками сили і, отже, почуття, сприйняття (перцепції) і прагнення (апетиції). Кожна монада є мікрокосмосом, що "віддзеркалює" увесь універсум. Із тези, що монади - це прості субстанції, випливає, що вони не мають вікон, через які щось має "входити і виходити". Звідси - ідея Л. про напередвизначену гармонію, адже інакше неможливо пояснити взаємозв'язок монад поміж собою. Подібно до того як два хори можуть співати за однією партитурою, так і монади взаємодіють на підставі первинного Божественного вибору щодо їхнього співіснування. Існування Бога Л. обґрунтовує, виходячи із принципу достатньої підстави; оскільки поняття Бога можливе, то він існує. Тільки Бог спроможний, "віддзеркалюючи" свою власну природу, нівелювати відмінність між випадковим та необхідним; але це не означає, за Л., що зникає людська свобода. Людині, як монаді, також притаманні сприйняття, апетиції і спонтанність, але у формі мислення, волі і свободи. Свобода (включно зі свободою вибору) полягає у слідуванні велінням розуму згідно із принципом достатньої підстави.[br]Осн. тв.: "Принцип індивідуації" (1663); "Роздуми про знання, істину та ідеї" (1664); "Теорія руху" (1671); "Міркування про метафізику" (1686); "Про походження речей" (1697); "Теодицея" (1710); "Монадологія" (1714).Філософський енциклопедичний словник > Ляйбніц, Готфрид Вільгельм
См. также в других словарях:
постачати — а/ю, а/єш, недок., поста/чити, чу, чиш, док., перех., кому – чому що, рідше кого – що чим. 1) Давати, надавати, доставляти кому небудь щось потрібне, необхідне тощо, забезпечувати когось чим небудь. || Перепроваджувати на місце призначення;… … Український тлумачний словник
утримання — I (втри/мання), я, с. Дія за знач. утримати I. II я, с. 1) Те саме, що утримування II. •• Бу/ти на утри/манні в кого, чиєму мати засоби для існування, живучи, харчуючись у кого небудь. 2) заст., спец … Український тлумачний словник
забезпечення — я, с. 1) Дія за знач. забезпечити 1), 2). •• Забезпе/чення гро/шей матеріальні умови, які сприяють стабільності грошового обігу. Забезпе/чення креди/ту захист кредитора від кредитного ризику. 2) Матеріальні засоби до існування. •• Соці … Український тлумачний словник
прогодовувати — ую, уєш, недок., прогодува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Утримувати кого небудь, даючи їжу, добуваючи необхідні матеріальні засоби до існування. || Давати корм тваринам, птахам і т. ін. || перен. Бути джерелом прожиття, існування. 2) тільки док … Український тлумачний словник
проживати — а/ю, а/єш, недок., прожи/ти, живу/, живе/ш, док. 1) тільки док., неперех. Жити (у 1 5 знач.) якийсь час. 2) тільки док., перех. Проіснувати певний відрізок часу. 3) тільки недок., неперех. Жити, мешкати постійно або тимчасово (у приміщенні,… … Український тлумачний словник
хліб — а, ч. 1) Харчовий продукт, що випікається з борошна. || перен. Основний життєво необхідний харчовий продукт. || Виріб із борошна певної форми (паляниця, буханець, коровай тощо); хлібина. || Тісто, приготовлене для випікання таких виробів. ||… … Український тлумачний словник
годуватися — у/юся, у/єшся, недок. 1) Приймати їжу; харчуватися. || Приймати корм (про тварин). 2) Добувати засоби до існування. 3) Пас. до годувати 1) … Український тлумачний словник
забезпечувати — ую, уєш, недок., забезпе/чити, чу, чиш; наказ. сп. забезпе/ч; док., перех. і без додатка. 1) Постачаючи щось у достатній кількості, задовольняти кого , що небудь у якихось потребах. || Надавати кому небудь достатні матеріальні засоби до існування … Український тлумачний словник
засіб — собу, ч. 1) Якась спеціальна дія, що дає можливість здійснити що небудь, досягти чогось; спосіб. 2) чого, який. Те, що служить знаряддям у якій небудь дії, справі. || перев. мн. Механізми, пристрої і т. ін., необхідні для здійснення чого небудь,… … Український тлумачний словник
прожиток — тку, ч. 1) Засоби до існування. •• На прожи/ток для того, щоб існувати. 2) рідко. Те саме, що проживання 1). 3) діал. Життя … Український тлумачний словник
середовище — а, с. 1) спец. Речовини, тіла, що заповнюють який небудь простір і мають певні властивості; сфера. 2) Сукупність природних умов, у яких відбувається життєдіяльність якого небудь організму. •• Абіоти/чне середо/вище неорганічне середовище, яке… … Український тлумачний словник